Стан здоров’я дітей дошкільного віку в промисловому регіоні та шляхи його поліпшення | Авторефераты | Материалы для диссертаций | Каталог работ
Дипломы, курсовые, рефераты в Киеве
Главная » Каталог бесплатных работ » Материалы для диссертаций » Авторефераты

Стан здоров’я дітей дошкільного віку в промисловому регіоні та шляхи його поліпшення
[ Скачать с сервера (29.9Kb) ] - Язык работы: украинский25.04.2011, 10:49
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

РЕЩІКОВ ВІТАЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 615.825.1:616-08-053.4(1-31)

Стан здоров’я дітей дошкільного віку в промисловому регіоні та шляхи його поліпшення

спеціальність 14.00.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

ХАРКІВ – 2007

Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Єршова Ірина Борисівна, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з дитячими інфекціями

Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор, Лебець Ірина Степанівна,
провідний науковий співробітник ДУ „Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України”

доктор медичних наук, професор, Дука Катерина Дмитрівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб і курсом сестринської справи

Захист відбудеться „ 23 ” жовтня 2007 р. о 12-00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).

Автореферат розісланий „ 17 ” вересня 2007 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор медичних наук _________________ Савво В.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Висока стресогенність соціально-економічних факторів, несприятливі демографічні процеси в нашому суспільстві, а також негативний вплив екологічних факторів проживання на населення в нашій країні, умови і спосіб життя сімей супроводжуються різким погіршенням фізичного, соматичного та психосоціального стану здоров’я дітей. Особливо серйозну тривогу на сьогодні викликає стан здоров’я дітей дошкільного і раннього шкільного віку у зв’язку зі збільшенням патологічних зрушень (К.Д. Бабов з співавт., 2002; Л.І. Омельченко з співавт., 2003.; В.П. Неділько, з співавт., 2006). Окрім того, початок навчання в школі у багатьох дітей супроводжується виникненням синдрому “шкільної дезадатаптації”, який лежить в основі патогенезу багатьох функціональних, а потім і органічних захворювань. У зв’язку з цим період дошкільного дитинства є важливим для формування і збереження здоров’я в подальшому.
У всіх розвинутих країнах іде інтенсивна пропаганда здорового способу життя, який за оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я забезпечує 50% здоров’я населення. Одним з найбільш важливих факторів, які сприяють цьому, може бути оптимальна рухова активність. Дослідження А.Г. Швецова (2005) свідчать, що добові об’єми рухів дітей (ходьба, біг) в енергетичних одиницях повинні складати 78,7%, а доля сидіння і стояння – лише 21,3%. Низька рухова активність негативно відбивається на розвитку дитини і може загальмувати повніше використання генетичного фонду в розвитку фізіологічних систем (моторної, серцево-судинної, дихальної та ін.).
Аналіз програмно-методичних документів, які регламентують процес фізичного виховання в дитячих дошкільних закладах та структура складу і методика проведення занять, які традиційно склалися в системі дошкіль­ного фізичного виховання, дозволяють зробити висновок, що вони орієнтовані головним чином на формування у дітей основних рухових навиків. У меншому ступені засоби фізичного виховання сприяють цілеспрямованому розвитку рухових здібностей і безпосередньо не впливають на системи і функції організму дітей, тобто на їх здоров’я. Особливе занепокоєння у спеціалістів викликає низький рівень розвитку загальної витривалості у випускників дитячих дошкільних закладів, що негативно відбивається на процесі адаптації до шкільних учбових навантажень (А.А. Баранов, 2005; М.М. Коренєв з співавт., 2003; Скляренко Е.В. з співавт., 2005).
Головним показником результативності фізичних навантажень повинно бути підвищення функціональних можливостей організму у кожної дитини. Зважаючи, що процес керування серцевим ритмом та вегетативною нервовою системою являється важливим ланцюгом в адаптації організму до умов зовнішньої і внутрішньої середи, можливе використання характеристики серцевого ритму для оцінки функціонального стану організму в цілому.
Тому ми вирішили вивчити стан здоров’я дошкільнят промислового регіону та прослідити вплив фізичних навантажень на попередження і нівелювання функціональних або граничних змін в організмі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри педіатрії з дитячими інфекціями Луганського державного медичного університету “Вивчення характеру адаптаційних можливостей дітей під впливом стресогенних факторів в екологічно несприятливому регіоні Донбасу та шляхи корекції дизадаптаційних відхилень” (державний реєстраційний № 0104U004308). Автор був співвиконавцем даної теми.
Мета дослідження. Покращити стан здоров’я і підвищити адаптаційні можливості організму на підставі визначення клініко-анамнестичних, антропометричних, гематологічних і психовегетативних особливостей розвитку та розробки і впровадження оздоровчо-адаптаційного статико-динамічного комплексу в процес фізичного виховання дітей 4-6 років, які мешкають в промисловому регіоні Донбасу.
Завдання дослідження:
1. З’ясувати стан захворюваності дітей 4-6 років, що проживають в промисловому регіоні Донбасу.
2. Оцінити фізичний розвиток дітей дошкільного віку.
3. Дослідити показники формули крові даного контингенту дітей, як стан їх адаптаційної реактивності.
4. Виявити частоту вегетативних порушень та особливості вегетативної регуляції серцевого ритму у дітей дошкільного віку.
5. Визначити нервово-психічний розвиток дітей дошкільного віку та їх особистості, як показник готовності дитини до шкільного навчання.
6. Розробити та дослідити вплив фізичної реабілітації дозованими статико-динамічними навантаженнями на показники здоров’я і адаптацію у дітей дошкільного віку з метою їх удосконалення.
Об’єкт дослідження – стан здоров’я дітей 4-6 років, клініко-функціональні особливості вегетативної нервової системи.
Предмет дослідження – захворюваність, фізичний та інтелектуальний розвиток, показники крові, психосоматичний стан здоров’я дітей, вегетативний статус, вплив статико-динамічних фізичних вправ на організм дитини.
Методи дослідження – загальноклінічні для визначення стану здоров‘я дітей і типу адаптаційної реакції, апаратні (кардіоінтервалограма) для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи, психологічні (психологічні тести Векслера, адаптовані згідно віку) для уточнення рівня інтелектуального розвитку і ступеня сформованості окремих вищих психічних функцій.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що більш часті і тяжкі відхилення у стані здоров’я дітей дошкільного віку спостерігаються у 6- річному віці за рахунок хвороб кістково-м’язової системи, які знаходяться в кореляційній залежності з гіподинамією дітей (r=+0,65; р<0,05).
Виявлено негативну тенденцію щодо фізичного розвитку дітей дошкільного віку за останні роки у бік його дисгармонізації за рахунок збільшення осіб із низької масою тіла та високих на зріст.
Отримані дані, що найбільша кількість дітей з дисгармонійним розвитком (59,3%) приходиться на вікову групу шести років по відношенню до чотирьох- (43,3%) і п’ятирічної (44,8%) груп дітей.
Встановлено, що у дітей шестирічного віку, які мають малорухомий спосіб життя, синдром вегетативної дисфункції набуває високу поширеність (67,7%). Серед дітей цього віку висока частота симпатикотонічного типу вихідного тонусу (35,0%), незадовільного та напруженого стану адаптаційно-пристосувальних механізмів (47,4%) і неадекватного типу реагування ВНС (55,7%), які знаходяться у зворотній кореляційній залежності з фізичною активністю (r=-0,68; р<0,001; r=-0,55; р<0,05; r=-0,63; р<0,05).
Набуло подальшого розвитку припущення, що у дітей дошкільного віку існує пряма кореляційна залежність між нервово-психічним розвитком та параметрами фізичного стану, а саме між розладами афективного і депресивного характеру та дисгармонійним фізичним розвитком (r=+0,48; р<0,05) і гіподинамією (r=+0,56; р<0,01).
Визначено, що за медичними (захворюваність і фізичний розвиток) та психофізіологічними критеріями тільки 1/3 дітей віком 6 років готові до шкільних навантажень. Останніх 2/3 дітей можна розглядати як осіб з високою ймовірністю розвитку у них “шкільної дезадаптації”.
Доведено, що у дітей дошкільного віку виконання розробленого оздоровчо-адаптаційного статико-динамічного комплексу сприяє інтелектуальному розвитку дитини, підвищенню пізнавальної активності, збереженню його фізичного і психічного здоров'я і може бути ефективним засобом профілактики та реабілітації проявів шкільної дезадаптації.
Практичне значення отриманих результатів. Результати проведеної роботи мають практичне значення щодо виявлення дітей з високим ступенем ризику розвитку органічної патології для своєчасного проведення відповідних профілактичних заходів.
Представлені особливості КІГ у дітей дошкільного віку можуть бути використані для виявлення можливих вегетативних порушень, які необхідно враховувати при складанні оздоровчих заходів для даного контингенту дітей.
Доведено позитивний вплив оздоровчо-адаптаційного статико-динамічного комплексу на рівень захворюваності і показники фізичного розвитку дітей дошкільного віку з наступною сприятливою дією на їх психовегетативний стан.
Результати роботи впроваджені в клінічну практику Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, Запорізької міської дитячої лікарні № 2, Луганської міської дитячої лікарні № 4, Донецької міської дитячої лікарні №1; в навчальний процес студентів VІ курсу Луганського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук та написано огляд літератури. Самостійно проаналізовано 413 історій розвитку дітей (ф.112-о) 4-6 років І, ІІ, Ш та ІV груп здоров‘я і 398 анкет. Особисто проведено об’єктивне дослідження, обстеження за допомогою тестування, вивчені та проаналізовані показники КІГ. Безпосередньо здобувачем проведено статистичне оброблення результатів досліджень, аналіз результатів, на підставі яких сформульовані висновки і запропоновані практичні рекомендації та підготовлено до друку 11 наукових публікацій.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дисертації повідомлені й обговорені на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Питання імунології в педіатрії” (Київ, 2003); V (ювілейній) Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої кардіоревматології” (Євпаторія, 2006); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку” (Чернівці, 28-29 вересня 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Екопатологія в педіатрії” (Тернопіль, 2-3 жовтня 2006).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 10 праць, з них 8 у фахових журналах, що рекомендовані ВАК України, 2 роботи виконано самостійно.
Структура та обсяг дисертації.
Дисертація викладена українською мовою на 210 сторінках тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Текстова частина викладена на 139 сторінках. Літературний покажчик містить 235 найменувань (з них 181 на кирилиці та 54 на латиниці), які займають 27 сторінок. Робота ілюстрована 40 таблицями та 24 рисунками, які займають 19 повних сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Відповідно до мети і задач дослідження проведено обстеження 413 організованих дітей дошкільного віку, що мешкають в промисловому регіоні. Вибір для дослідження саме цього вікового періоду пов’язаний з фізіологічними особливостями розвитку дітей у даному віці і недостатньою зрілістю адаптаційних механізмів та підвищеною чутливістю до негативного впливу факторів довкілля.
Комплексна оцінка стану здоров’я дітей 4-6 років включала: вив­чення клініко-анамнестичних характеристик, показників фізичного розвитку і клінічного аналізу крові у 413 дітей (205 хлопчиків, 208 дівчаток); стан нервово-психічного розвитку і вегетативної нервової системи у 149 дітей 5-6 років (65 хлопчиків і 84 дівчаток).
Для вивчення ефективності оздоровчо-адаптаційного статико-динамічного комплексу всі діти були розподілені на дві порівняні за статтю і віком групи: основна група і група контролю. Діти контрольної групи виконували звичайну РГГ під наглядом вихователів, а діти основної групи додатково на протязі року виконували статико-динамічні фізичні вправи.
Для оцінки стану здоров’я дітей дошкільного віку використовувалися клінічні і параклінічні методи обстеження. Збір анамнезу проводився методами анкетування та інтерв’ювання батьків і дітей, а також викопіювання інформації з історії розвитку дитини (ф. 112-о).
Оцінка фізичного розвитку дитини проводилася на основі антропометричних параметрів (маса тіла, дожина тіла, об’єм грудної клітки) з використанням центильних таблиць. Вивчення соматотипів проводилось методом розрахунку індексу Пушкарьова (В.П. Неділько зі співавт., 2005).
З метою уточнення нормативних даних у 149 здорових дітей 5- і 6-річного віку був виконаний спектральний аналіз ВРС по п'ятихвилинних фрагментах запису ЕКГ в положенні лежачи і стоячи. Висновок по КІГ включав три напрями: характер вегетативного гомеостазу, стан адаптаційно-пристосувальних механізмів та стан вегетативної реактивності.
Психологічний і інтелектуальний розвиток ми оцінювали за допомогою тестів Векслера, адаптованих для дітей дошкільного віку.
Статистична обробка матеріалів дослідження виконувалась на персональному комп’ютері ІВМ РС Pentium-V з використанням спеціалізованого програмного забезпечення „Statistica” (StatSoft Inc., 1999) і „Mеdstat”. Використовувались t-критерій Стьюдента, критерій кореляції Р Спірмана, метод кутового перетворення ц-Фішера, кореляційний та дисперсійний аналізи. Порівняння дисперсій середніх величин (д2) проводили за допомогою критерію А. Фішера. Для обчислення якості ефекту оздоровчо-адаптаційного комплексу проведено зіставлення рангових ієрархічних структур ступеню динаміки показників здоров’я у групах з урахуванням як позитивної, так і негативної їх динаміки (А.М. Зосимов з співавт., 2005).
Результати власних досліджень та їх обговорення. Проведений аналіз даних анамнезу виявив основні соціально-економічні фактори, які мали найбільш суттєвий вплив на стан здоров’я дітей. Це насамперед незадовільні житлові умови (52,0%), низьке рухове навантаження (тільки 11,7% дітей займались гігієнічною гімнастикою і спортом), недотримання режиму дня як з боку батьків, так і з боку дітей (75,9%), нетривале перебування на свіжому повітрі (40,0%). Ми звернули увагу на те, що у дитячих садках рухомі ігри під час прогулянок, РГГ та планові фізкультурні заняття складають у сукупності 30-35% часу перебування дітей у дитячому садку, в той час як оптимальною опірною щільністю рухів для них є 70-75% (А.Г. Швецов, 2005).
Більше половини дітей (56,9%) мали несприятливий анте- і перинатальний анамнез.
Аналіз харчування виявив, що тільки у 88 (22,1%) сім’ях діти харчувались раціонально. Половина дітей у ранньому віці (52,8%) мала різні преморбідні стани.
В структурі захворюваності дітей дошкільного віку перше місце займали гострі хвороби органів дихання, на частку яких припадало більше половини всіх випадків захворювань: респіраторні вірусні інфекції (40,4%) і бронхіти (12,8%). Повікова динаміка дозволила виявити зменшення частоти випадків ГРВІ у дітей шести років по відношенню до дітей чотирьох і п’яти років.
Проведені поглиблені огляди дітей та аналіз медичної документації показали значний (р<0,05) зріст поширеності ортопедичної патології у дітей перед початком шкільного навчання (37,2%) у порівнянні з дітьми 4-х і 5-ти років. Аналогічну негативну динаміку мали хронічні хвороби органів травлення (29,7%), збільшення яких спостерігалося майже вдвічі у дітей шестирічного віку по відношенню до дітей 4 і 5 років.
Ці дані можуть свідчити про зниження рівня популяційного здоров’я дитячого населення м. Луганськ і підтверджують необхідність проведення поглибленого наукового дослідження.
Аналіз показників фізичного розвитку у 413 дітей дошкільного віку показав, що самий низький відсоток дітей із гармонійним розвитком приходиться на 6-річних дітей (40,7%), тоді як на четвертому році життя цей показник дорівнюється 56,7%, а на п’ятому – 55,2%. Серед дітей з гармонійним розвитком тільки 86 (21,0%) активно проводили дозвілля: брали участь у рухливих іграх, займалися активними видами спорту. Усі діти з дисгармонійним розвитком вели малорухливий спосіб життя.
Дисгармонійність фізичного розвитку обумовлена підвищеною до 32,0% кількістю дітей, розвиток яких відбувався по пікноїдному типу у всіх вікових групах. Але якщо у дітей 4-х і 5-ти років цей показник дорівнювався 29,1%, то вже у дітей 6-ти років він підвищився майже на 10% (37,9%).
При комплексній оцінці стану здоров’я дітей відмічалося наступне: у середньому серед всіх обстежених дітей перша група становила 21,5%, друга – 55,2%, третя – 20,6%, четверта – 2,7%. Хронічні захворювання, дисгармонійний фізичний розвиток і, як слідство, ІІІ групу здоров’я переважно мали діти шести років і ця різниця вірогідна у порівнянні з дітьми 4 і 5 років (р<0,05; р<0,01).
Проведений нами аналіз середньостатичних параметрів гематологічного статусу обстежених дітей не виявив достовірних відхилень, але дозволив виявити тенденцію до пониження або підвищення окремих показників крові в коливаннях норми, що вказує на напруженість адаптаційних реакцій організму і можливість розвитку патологічних станів під впливом несприятливих чинників (психоемоційний стрес, гіподинамія, хвороби тощо).
Це підтверджувалось коливаннями індексу адаптації (ІА). Серед усіх обстежених дітей реакція спокійної активації мала найбільшу питому вагу, але частота її з віком поступово знижувалася і досягала 56,5% у дітей шести років проти 67,2 – 68,7% дітей 4-х – 5-ти років. Реакція підвищеної активації, яка свідчить про напругу адаптаційних можливостей, зустрічалася значно рідше у дітей 4-х та 5-ти років (4,5% - 6,7%) і достовірно частіше (р<0,01) у дітей шести років (15,9%).
Під час аналізу виявлено, що всі діти з індексом адаптації < 0,7 і >1,31 вели малорухливий спосіб життя (r=+0,67; р<0,05), часто хворіли на ГРВІ (r=+0,56; р<0,05), мали розлади нервової системи (r=+0,55; р<0,05) і функціональні зміни з боку серцево-судинної системи (r=+0,42; р<0,05) тощо.
Частота розповсюдження загальгоневротичного і астеничного синдромів мала пряме співвідношення з гіподинамією і віком дитини. Серед показників вегетативних порушень такі симптоми, як стомлюваність, байдужність до оточуючих, порушення роботи шлунково-кишкового тракту і сну частіше зустрічались у дітей шести років (р<0,01). Для дітей, які ухилялися від виконання ранкової гімнастики в дитячих садках, на прогулянках віддавали перевагу малорухливим іграм, була характерна емоційна лабільність і апатія до оточуючих, частота яких підвищувалась з віком (р<0,05).
За даними клінічного і функціонального обстеження 41 (78,8%) дитина п’яти і 66 (68,0%) дітей шести років мали збалансований вплив симпатичного та парасимпатичного відділів нервової системи. У дітей з порушеннями вегетативного балансу у клініці відзначались скарги на головний біль (r=+0,51; р<0,01), стомлюваність (r=+0,67; р<0,01), емоційна лабільність (r=+0,49; р<0,05), збудливість (r=+0,46; р<0,05), байдужність до оточуючих (r=+0,61; р<0,05). Під час обстеження виявлялась лабільність ЧСС (r=+0,54; р<0,05) і відхилення АТ у бік гіпертензії або гіпотонії (r=+0,98; р<0,001).
За допомогою аналізу показників КІГ визначали особливості вихідного вегетативного тонусу. Найбільша кількість дітей у віці 5-6 років з нор­мотонією (67,8%) свідчить про достатньо високі функціональні резерви організму, економічність і точність реагування у відповідь на вплив різноманітних чинників. Проте, достатньо високий рівень нормотонічного вегетативного тонусу обумовлений переважно дітьми п’ятирічного віку. Ваготонія, як цілеспрямована і економна реакція організму, в 6 разів частіше зустрічалася у дітей п’яти років по відношенню до дітей шести років. До того ж, у дітей п’яти років симпатикотонія реєструвалась майже в 4 рази рідше ніж у дітей шести років. Наявність великої кількості (35,0%) шестирічних дітей з переважанням впливу симпатичного відділу ВНС розцінюється нами як незадовільний факт. Початок систематичного навчання в школі, що супроводжується великою напругою систем регуляції організму, з великою часткою вірогідності може викликати у них розвиток синдрому “шкільної дезадаптації”.
За допомогою умовно прийнятої градації стану адаптаційно-пристосувальних механізмів було виділено три групи дітей. Задовільна адаптація була характерна для 87 (58,4%) дітей, стан функціональної напруги відзначався у 35 (23,5%) дітей, незадовільна адаптація відмічена у 27 (18,1%) дітей. Кількість дітей з незадовільною адаптацією збільшувалась в групі шестирічок (22,7% в порівнянні з 9,6% у п'ятирічних дітей), а в сукупності з напруженням функціонального стану – в 2,9 рази.
У дітей з гіподинамією, які відмовлялися від виконання фізичних вправ на заняттях з фізкультури у дитячому садку, пасивно відпочивали під час прогулянок і віддавали вдома перевагу перегляду телевізійних передач і заняттям за комп’ютером рухливим іграм, виявлявся незадовільний стан адаптації.
Тривале зберігання відхилень від норми вказаних показників КІГ є прогностичною ознакою розвитку різноманітних захворювань (r=+0,74; р<0,01) або формування хронічного перебігу вже існуючих захворювань (r=+0,66; р<0,01). При цьому зміни показників кардіоінтервалограм передують динаміці клінічних і рентген-лабораторних даних, що дозволяє прогнозувати виникнення захворювання і своєчасно впровадити лікувальні і профілактичні заходи.
Вегетативна реактивність у дітей дошкільного віку розподілилася таким чином: нормальний варіант вегетативної реактивності виявлявся у 80 (53,7%) досліджуваних дітей, гіперсимпатикотонічний – у 22 (14,8%), асимпатикотонічний – у 47 (31,5%). Несприятливі типи реагування ВНС зареєстровані у 69 (46,3%) дітей, причому, у групі шестирічок цей показник удвічі більший ніж серед дітей п’яти років (55,7% проти 28,9%).
Таким чином, за даними клінічного і інструментального обстеження розповсюдженість вегетативних розладів складає достатньо високий відсоток (64,9%). Частота скарг вегетативного характеру має тенденцію до зростання у дітей шестирічного віку за рахунок стомлюваності (43,4%), порушення сну (37,9%), запаморочення (25,5%), серцебиття (24,8%), лабільності ЧСС (26,9%), відхилення АТ (23,4%), дисфункції травної системи (33,8%).
Психологічний статус обстежених дітей характеризувався такими особовими особливостями, формування яких залежало від збалансованості нервової системи. Найпоширенішою причиною психоневрологічної дезадаптації виявилися мінімальні мозкові дисфункції (19,5%). Із загального числа обстежених дошкільників синдром дефіциту уваги і гіперреактивності був діагностований у 10 (6,7%) дітей, ПСР – у 21 (14,1%) дитини у вигляді депресивних розладів.
Дані дослідження дозволяють з достатньою мірою об’єктивності робити висновки щодо низького рівня донозологічного здоров’я дітей з функціональними порушеннями і можливістю формування груп ризику серед дошкільнят, які в більшості випадків ведуть малорухливий спосіб життя і зазнають дію негативного впливу соціально-економічних і медико-біологічних факторів.
Усе це вказує на доцільність розробки профілактичних та оздоровчих заходів з акцентуацією на кінезофілію не тільки у плані зниження захворюваності, а й у відношенні до зменшення ризику її розвитку, тобто профілактики порушення здоров’я на стадії функціональних зрушень.
Враховуючи високий відсоток (79,1%) дітей з гіподинамією і, як наслідок, високий рівень соматичної патології та неврологічних відхилень, ми вирішили вивчити вплив фізичних вправ на організм дошкільнят з метою корекції функціональних відхилень і підвищення адаптаційних резервів організму.
З метою попередження розвитку ранньої шкільної дезадаптації ми запропонували спеціально розроблений оздоровчо-адаптаційний статико-динамічний комплекс для дітей основної групи. Запропонований комплекс адаптаційної гімнастики відрізняється від вже існуючих тим, що його позитивна дія направлена на нормалізацію функції не якоїсь однієї системи організму. Загальновідомі фізичні вправи поєднані таким чином, що поряд зі зміцненням опорно-рухового апарату і вдосконаленням координації рухів, вони навчають правильному диханню, поліпшують функціональний стан серцево-судинної системи, сприяють досягненню оптимізації нервово-регуляторних процесів.
Комплексна оцінка ступеня динаміки рівня фізичного розвитку за допомогою середніх значень t-критерія встановила, що під впливом оздоров­чо-адаптаційного комплексу в цілому у дітей всіх вікових груп відмічалось достовірне покращення рівня фізичного розвитку з максимумом в чотирьохрічному віці (t=4,06; р<0,001).
В контрольній групі у дітей чотирьох років відмічалась тільки тенденція до покращення рівня фізичного розвитку (t=0,42; р>0,05), у п’ятирічному віці вже відмічалась тенденція до негативної динаміки (t=-0,24; р>0,05), яка усугублялась в шестирічному віці (t=-0,79; р>0,05).
Оцінка ступеню динаміки гармонійності тілобудови показала, що під впливом оздоровчо-адаптаційного комплексу відмічалось достовірне (р<0,05) підвищення кількості дітей з гармонійним типом тілобудови. При цьому таке покращення тілобудови мало однакове значення у дітей всіх вікових груп.
Комплексна оцінка ступеня динаміки рівня захворюваності за допомогою середніх значень t-критерія (t) встановила, що у основній групі, діти якої виконували статико-динамічні фізичні вправи, мала місце тенденція (р>0,05) до зниження захворюваності. Вказана тенденція не залежала від віку дітей, тобто мала однакове значення у всіх вікових групах. У дітей контрольної групи відмічалась зворотня тенденція (р>0,05), тобто збільшення захворюваності наприкінці спостереження. При цьому ця тенденція посилювалась з віком дитини, досягаючи максимуму (t=-0,70) у дітей шести років.
Ступінь збільшення дітей І групи здоров’я під впливом оздоровчо-адаптаційного комплексу у дітей 4-х років виявив лише тенденцію (t=1,42; р>0,05), а у групах 5-ти (t=2,28; р<0,05) і 6-ти років (t=2,24; р<0,05) відмічено достовірне збільшення частки таких дітей. У контрольній групі виявлена тенденція (р>0,05) до погіршення здоров’я дітей у вигляді зниження кількості дітей з І групою і відповідно збільшенням з ІІ-Ш-ІV групами.
Комплексна оцінка (t) ступеня динаміки адаптаційних реакцій показала, що під впливом оздоровчо-адаптаційного комплексу мала місце тенденція (р>0,05) до посилення адаптаційних можливостей організму дітей. При цьому найбільший ефект оздоровчо-адаптаційного комплексу виявлено у дітей 6-ти років (t=1,64; р<0,05). У контрольній групі виявлена тенденція (р>0,05) до збільшення дітей з несприятливими адаптаційними реакціями. Однак, з віком кількість таких реакцій зменшується.
Комплексна оцінка динаміки всіх клінічних вегетативних порушень за допомогою середніх значень t-критерія встановила, що під впливом оздоровчо-адаптаційного комплексу у дітей 4-х років спостерігалась тенденція (t=1,41; р<0,05) до зменшення вегетативних порушень. У дітей 5-ти років відмічено достовірне (t=2,53; р>0,05) зниження вегетативних порушень, а максимальний ефект оздоровчо-адаптаційного комплексу встановлений у дітей 6-ти років (t=3,01; р<0,01).
Позитивний вплив оздоровчо-адаптаційного комплексу у дітей сприяє гармонійному розвитку, зниженню рівня захворюваності, укріпленню кістково-м’язового апарату, посиленню адаптаційних можливостей організму, фізіологічному функціонуванню ВНС, поліпшенню нервово-психічного статусу.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації приведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, яке полягає у вдосконаленні методів поліпшення стану здоров’я шляхом впровадження оздоровчо-адаптаційного статико-динамічного комплексу в процес фізичного виховання на підставі визначення клініко-анамнестичних, антропометричних, гематологічних і психовегетативних особливостей розвитку дітей дошкільного віку, які мешкають в промисловому регіоні Донбасу.
2. У структурі захворювань сучасних випускників дошкільних закладів провідне місце займає патологія опорно-рухового апарату (37,2%), порушення нервово-психічного розвитку (46,3%), захворювання органів травлення (29,7%), ГРВІ (24,8%) та зниження гостроти зору (11,7%). За даними стану здоров’я дітей тільки 8,3% випускників дошкільних закладів можуть бути віднесені до першої групи здоров’я, 55,9% – до другої, 31,0% – до третьої і 4,8% – до четвертої.
3. Аналіз динаміки фізичного розвитку дітей 4 – 6 років виявив, що 60,5% мають середній рівень фізичного розвитку. Дисгармонійно розвинуті 59,3% дошкільнят, в основному за рахунок низької маси і високого зрос­ту.
4. Дисфункція адаптативної реакції у дітей дошкільного віку, найбільш виражена у шестирічних дітей (23,5%), що вказує на нестійкість адаптаційних властивостей організму і ймовірність розвитку патологічних станів під впливом несприятливих чинників (психоемоційний стрес, гіподинамія, хвороби тощо).
5. Дезадаптація у 1/3 дітей старшого дошкільного віку проявляється комплексом вегетативних розладів. За даними КІГ нормотонічний вихідний вегетативний статус реєструється лише у 62,9% дітей, задовільний тип адаптації - у 52,6%, нормальна вегетативна реактивність – у 44,3%. Тривале зберігання відхилень показників КІГ є прогностичною ознакою розвитку захворювань (r=+0,74) або формування хронічного перебігу вже існуючих (r=+0,66).
6. Визначено, що тільки 18,6% дітей готові до інтенсивних інтелектуальних навантажень шкільного навчання. У дітей 6 років нервово-психічні розлади мають переважно афективний (38,9%) і депресивний характер (28,9%), а психологічні особливості в основному проявляються зниження інтелектуальних здібностей (29,9%).
7. Застосування оздоровчо-адаптаційного статико-динамічного комплексу дозволяє цілеспрямовано впливати на гармонійність фізичного розвитку, зниження загальної захворюваності, підвищення адаптаційних можливостей та поліпшення психовегетативного статусу дітей дошкільного віку.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для визначення загального стану здоров’я та обґрунтування необхідності поглибленого обстеження та своєчасного виявлення функціональних зрушень при підготовці дітей до шкільного навчання необхідно постійно контролювати функцію ВНС.
2. У дошкільних закладах доцільно постійно використовувати оздоровчо-адаптаційний комплекс, який компенсує недостатність рухової активності та сприяє зміцненню здоров’я дітей дошкільного віку на підставі переважної нормалізації функції серцево-судинної системи поряд зі зміцненням опорно-рухового апарату. Більш ефективна організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних освітніх закладах має позитивний вплив на рівень фізичного розвитку і соматичного здоров’я дошкільників.
3. Встановлені регіональні нормативи фізичного розвитку і функціонального стану вегетативної нервової системи (параметри КІГ) можуть використовуватися для оцінки стану здоров’я дітей 4-6 років Луганської області.
4. Виявлений взаємозв’язок між станом здоров’я дітей і окремими медико-біологічними та соціально-економічними факторами, як факторами ризику, які впливають на порушення адаптації дитячого організму в умовах промислового міста, в свою чергу дозволить прогнозувати ймовірність розвитку синдрому “шкільної дезадаптації”.
5. Результати проведених досліджень можуть бути використані у навчальному процесі вищих медичних закладів згідно навчально-тематичного плану на заняттях „Робота лікарів дошкільно-шкільних закладів”.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Вплив лікувальної фізкультури на імунний статус дітей / Г.Г. Бондаренко, Л.В. Башкатова, Т.В. Баутіна, В.А. Рещіков // Перинатологія та педіатрія. – 2003. – № 3. – С. 85. (здобувач особисто провів обстеження дітей, визначив у них рівень секреторних імуноглобулінів в назальному секреті, проводив заняття фізичної культури).
2. Рещиков В.А. Физическая активность как один из важнейших компонентов укрепления психосоциального состояния и психофизического здоровья детей // Український медичний альманах. – 2005. – № 8. – С. 33-36.
3. Некоторые социально-экономические аспекты заболеваемости детей на современном этапе / Б.А. Безкаравайный, А.Н. Волошин, Г.Г. Бондаренко, Л.И. Паталахина, В.А. Рещиков // Український медичний альманах. 2005. – № 6. – С. 133-134. (здобувачем особисто розроблені анкети і проведена їх статистична обробка, проведено клінічне обстеження та аналіз даних поглиблених медичних оглядів, соціально-економічних і медико-біологічних факторів).
4. Ершова И.Б., Рещиков В.А., Бондаренко Г.Г., Колейко С.С. ЛФК как основа коррекции нарушений опорно-двигательного апарата у детей дошкольного возраста // Український морфологічний альманах. – 2006. – № 2. – С. 132-133. (здобувач особисто проводив заняття адаптаційної гімнастики, провів антропометричні вимірювання дітей, написав і підготував роботу до друку).
5. Ершова И.Б., Рещиков В.А. Профилактика дезадаптации сердечно-сосудистой системы у первоклассников // Таврический медико-биологический вестник. Матеріали V (ювілейної) Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні питання дитячої кардіоревматології”. – 2006. – Т. 9. – № 2. – С. 108. (здобувач провів клініко-функціональне обстеження серцево-судинної системи першокласників, особисто проводив фізкультурні заняття з дітьми, статистично обробляв отримані результати, написав і підготував роботу до друку).
6. Ершова И.Б., Рещиков В.А. Детям поможет гимнастика // Ракурс. – № 19(149) 15 марта 2006 г. – С. 25. (здобувач запропонував оздоровчо-адаптаційний комплекс, написав і підготував роботу до друку).
7. Рещіков В.А., Єршова І.Б., Бондаренко Г.Г. Стан здоров'я дітей дошкільного віку та заходи по його поліпшенню / IV Міжнародна науково-практична конференція “Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку”.Чернівці. 28-29 вересня 2006 р. – С. 27. (здобувач провів антропометричне і клінічне обстеження, аналіз первинної документації та обробку отриманих результатів, написав і підготував роботу до друку).
8. Єршова І.Б., Рещіков В.А. Особливості фізичного розвитку дітей дошкільного віку, які мешкають у крупному промисловому регіоні / Всеукраїнська науково-практична конференція “Екопатологія в педіатрії”, 2-3 жовт­ня 2006 р. – Тернопіль. – С. 73. (здобувач провів оцінку фізичного розвитку на основі зіставлення індивідуальних даних із середніми стандартами фізичного розвитку, провів статистичну обробку отриманих даних, написав і підготував роботу до друку).
9. Ершова И.Б., Рещиков В.А. Комплекс адаптационной гимнастики для детей дошкольного возраста / Информационный лист № 06. – Луганский Центр научно-технической и экономической информации. – Луганск, 2006. – 2 с. (здобувач запропонував, розробив та оформив інформаційний лист).
10. Рещіков В. А. Особливості стану здоров’я дітей 4-6 років в умовах промислового регіону на сучасному етапі // Український морфологічний альманах. – 2007. – № 3. – С. 123-124.

АНОТАЦІЯ
Рещіков В.А. Стан здоров’я дітей дошкільного віку в промисловому регіоні та шляхи його поліпшення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2007.
Дисертація присвячена питанням визначення клініко-анам­нестичних, антропо- і соматотипових, гематологічних та психовегетативних особливостей розвитку дітей дошкільного віку та розробки методів профілактики в умовах поліклініки промислового міста.
Спостерігається несприятлива тенденція показників здоров’я дошкільників: розповсюдженість функціональних відхилень у дітей дошкільного віку складає 72,9%, а хронічних – 23,2%. Встановлено, що зростає поширеність ортопедичної патології, збільшується кількість дітей з дисгармонійним фізичним розвитком і нервово-психічними розладами.
Виявлено кореляційний зв’язок гіподинамії та інших факторів ризику з погіршенням стану здоров’я дошкільнят.
Науково обґрунтована ефективність статико-динамічних фізичних вправ, які можуть застосовуватися з метою профілактики “шкільної дезадаптації”.
Ключові слова: діти, стан здоров’я, фізичні вправи.

АННОТАЦИЯ
Рещиков В. А. Состояние здоровья детей дошкольного возраста в промышленном регионе и пути его улучшения. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. Харьковская медицинская академия последипломного образования, Харьков, 2007.
Диссертация посвящена вопросам определения клинико-анамнестических, антропо- и соматотиповых, гематологических и психо-вегетативных особенностей развития детей дошкольного возраста, а также разработке методов профилактики в условиях поликлиники промышленного города.
Выявлена негативная тенденция в отношении физического развития детей дошкольного возраста в сторону его дисгармонизации за счет увеличения лиц с низкой массой тела и высоким ростом. При этом наибольшее количество детей с дисгармоничным развитием (59,3%) приходится на возрастную группу шести лет по отношению к четырех- (43,3%) и пятилетней (44,8%) группам детей.
Прослежена корреляционная связь гиподинамии и других факторов риска ухудшения состояния здоровья дошкольников. Установлено, что у детей шестилетнего возраста, которые ведут низкий двигательный способ жизни, синдром вегетативной дисфункции приобретает высокую распространенность (67,7%). Среди детей этого возраста высокая частота симпатикотонического типа исходного тонуса (35,0%), неудовлетворительного и напряженного состояния адаптационно-приспособительных механизмов (47,4%) и неадекватного типа реагирования ВНС (55,7%), которые находятся в обратной корреляционной зависимости с физической активностью (r=-0,68; р<0,001; r=-0,55; р<0,05; r=-0,63; р<0,05).
Выявлена прямая корреляционная зависимость между нервно-психическим развитием и параметрами физического развития, а именно между расстройствами афектного и депрессивного характера и дисгармоничным физическим развитием (r=+0,48; р<0,05) и гиподинамией (r=+0,56; р<0,01).
Установлено, что по медицинским и психофизиологическим критериям только 1/3 детей в возрасте 6 лет готовы к школьным нагрузкам. Остальных 2/3 детей можно рассматривать как лиц с высокой возможностью развития у них “школьной дезадаптации”.
Научно обоснована эффективность статико-динамических физических упражнений, способствующих интеллектуальному развитию ребенка, улучшению физического, психического и соматического здоровья, что позволяет рекомендовать их с профилактической целью.
Ключевые слова: дети, состояние здоровья, физические упражнения.

ANNOTATION
Reshikov V.A. The state of health of children of preschool age in an industrial region and way of it improvement. - Manuscript.
Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.10 - Pediatrics. Kharkov Medical Academy of Postgraduate Education MH of Ukraine, Kharkov, 2007.
Dissertation is devoted to the questions of determination of clinico-anamnestic, anthropo- and somatotipic, hematological and psycho-vegetative features of development of children of preschool age and development of methods of prophylaxis in the conditions of policlinic of industrial city.
The unfavorable tendency of parameters of health of children of preschool age is marked: prevalence of functional disorders at the children of preschool age makes 72,9%, and chronic – 23,2%. It is set that prevalence of orthopedic pathology is increased , the amount of children with disharmonious physical development is multiplied .
Correlation connection of hypodynamia and other factors of risk is exposed with worsening of the state of health of children of preschool age.
Efficiency of static-dynamic physical exercises which can be used with the purpose of prophylaxis of “school dеsadaptation” is scientifically grounded.
Key words: children, health, physical excesises.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ІА індекс адаптації
КІГ кардіоінтервалографія
ПСР психосоматичні розлади
РГГ ранкова гігієнічна гімнастика

____________________________________________________________________________

Здано до набору 10.09.07. Підписано до друку 06.09.07.
Формат 60Ч90/16. Друк RIZO.
Умовн. друк. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Зам. 532.
Надруковано у редакційно-видавничому відділі ЛугДМУ.
91045, м. Луганськ, кв.50-річчя Оборони Луганська, 1г

Категория: Авторефераты | Тема: Стан здоров’я дітей дошкільного віку в промисловому регіоні та шляхи його поліпшення | Добавил: lanamayakovskaya
Просмотров: 405 | Загрузок: 35 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]