Дипломы, курсовые, рефераты в Киеве
Главная » Каталог бесплатных работ » Биология ботаника зоология » Рефераты

Тип членестоногі – високоорганізовані безхребетні тварини з сегментовидними кінцівками. Членистоногі
[ Скачать с сервера (8.9Kb) ] - Язык работы: украинский06.01.2011, 21:40
Реферат з зоології на тему:
Тип членестоногі – високоорганізовані безхребетні тварини з сегментовидними кінцівками.
Членистоногі. Органи руху, кровообігу. Система виділення і розмноження. Особливості будови ракоподібних. Рак річковий

1. Тип членестоногі – високоорганізовані безхребетні тварини з сегментовидними кінцівками.
Подібно до тіла кільчастих червів, тіло членистоногих утворене з окремих, послідовно розташованих сегментів. На відміну від кільчаків, сегменти у членистоногих неоднакові й утворюють відділи тіла: голову, груди і черевце. На голові міститься більшість органів чуттів, ротовий отвір та ротові органи, що його оточують, а всередині - головний мозок. На грудному відділі розташовані органи руху, а у черевці розміщена більшість внутрішніх органів. Сегменти тіла можуть сполучатися між собою рухомо (наприклад, на черевці комах) або зростатися (наприклад, сегменти голови комах або черевця павуків). Голова членистоногих може зростатися з грудним відділом, утворюючи головогруди (павуки), а у кліщів усі сегменти тіла зростаються між собою.
До кожного сегмента приєднана пара кінцівок, які здебільшого складаються з кількох рухомо з'єднаних між собою ділянок - члеників (звідки й походить назва типу). Кінцівки можуть видозмінюватись залежно від виконуваних функцій. Так, кінцівки голови перетворюються на органи чуттів (наприклад, вусики) та ротові органи, грудного відділу - на органи руху чи захисту, а кінцівки черевця часто зовсім зникають або видозмінюються (наприклад, павутинні бородавки павуків, яйцеклади самок комах тощо).
Тіло членистоногих вкрите твердою кутикулою, що захищає його від ушкоджень. Цей покрив, або зовнішній скелет, є продуктом виділення шару епітеліальних клітин, розташованих під ним. Основу кутикули складає особлива органічна речовина - хітин (як ви пам'ятаєте, ця сполука входить до складу клітинних стінок грибів). У великих ракоподібних скелет просочений карбонатом кальцію, що збільшує його міцність. У наземних членистоногих поверх хітинової оболонки є тоненький шар воскоподібної речовини, який запобігає надмірному випаровуванню води через покриви тіла.
Кутикула разом із м'язами, що прикріплюються до її внутрішніх виростів, утворює опорно-рухову систему. Скорочення м'язів забезпечують різноманітні рухи членистоногих. Шкірно-мускульного мішка немає, а кількість скелетних м'язів може сягати кількох тисяч. М'язи членистоногих, на відміну від м'язів кільчаків або молюсків, здатні скорочуватися швидше.

2. Членистоногі. Органи руху, кровообігу. Система виділення і розмноження.
Порожнина тіла у членистоногих змішана.
Між внутрішніми органами у порожнині тіла міститься пухка сполучна тканина, або жирове тіло. її клітини запасають поживні речовини, а також утворюють клітини крові. Крім того, клітини жирового тіла вилучають із крові продукти обміну, які зберігаються в ньому протягом життя тварини. Отже, жирове тіло виконує і видільну функцію поряд зі спеціальними органами виділення.
Цікаво, що у багатьох глибоководних ракоподібних та деяких комах (наприклад, жуків-світляків) з певних ділянок жирового тіла утворені органи свічення, завдяки яким особини різних статей знаходять одна одну в період розмноження.
Травна система членистоногих нагадує травну систему кільчаків, але рот у них оточений ротовими органами. До неї часто відкриваються протоки слинних залоз. За ротовою порожниною послідовно розміщені глотка, стравохід, шлунок, середній та задній відділи кишечнику. Розвинені у членистоногих і травні залози: слинні й так звана печінка.
Органи виділення у членистоногих добре розвинені та мають різну будову у різних представників типу.
Органи дихання дуже різноманітні. У мешканців водойм (ракоподібних) - це зябра. У наземних видів вони представлені трахеями та легеневими мішками, які забезпечують дихання атмосферним киснем. Дрібні мешканці водойм або вологого ґрунту можуть поглинати кисень через покриви, бо спеціальних дихальних органів у них немає.
Кровоносна система незамкнена. Кров циркулює не тільки судинами, а й у порожнині тіла. Вона змішується з порожнинною рідиною, утворюючи гемолімфу. У спинній частині грудей або черевця розташоване серце. Його скорочення забезпечують рух гемолімфи.
Крім транспортування поживних речовин, продуктів обміну речовин, газів, біологічно активних речовин, гемолімфа виконує і захисну функцію. До її складу входять особливі амебоподібні клітини, які за допомогою несправжніх ніжок захоплюють і перетравлюють хвороботворні мікроорганізми.
Нервова система членистоногих загалом нагадує нервову систему кільчастих червів: є надглотковий і підглотковий нервові вузли та черевний нервовий ланцюжок. Надглотковий нервовий вузол членистоногих значно збільшений і називається головним мозком. Він складається з трьох відділів: переднього, середнього та заднього.
Складна будова нервової системи членистоногих забезпечує відповідно складні форми поведінки цих тварин. Вона зумовлена не лише безумовними рефлексами, а й умовними та складними інстинктами.
У членистоногих добре розвинена система залоз внутрішньої секреції. Ці залози виділяють біологічно активні речовини, або гормони, у кров, що регулюють ріст, розвиток, розмноження, линяння та інші процеси життєдіяльності.
Членистоногі, зазвичай, роздільностатеві організми, зрідка - гермафродити. Запліднення переважно внутрішнє, інколи - зовнішнє. Розвиток прямий або непрямий. Через наявність міцної нерозтяжної кутикули ріст членистоногих супроводжується періодичними линяннями.

3. Особливості будови ракоподібних. Рак річковий.
Ракоподібнї - це членистоногі, пристосовані до життя у водному середовищі. Вони населяють як моря, так і різні типи прісних водойм, інколи вологі ділянки суходолу. Від інших членистоногих вони відрізняються наявністю двох пар вусиків та будовою кінцівок, їхні кінцівки складаються з основи та двох гілок (зовнішньої і внутрішньої), що від неї відходять.
Типовий представник ракоподібних - річковий рак. Він живе на дні водойм, пересувається за допомогою довгих ніг, проте здатний і вправно плавати за допомогою хвостового плавця. Цей плавець утворений анальною лопаттю та останньою парою черевних ніжок. Річковий рак може сягати 15-20 см завдовжки; живе до 20 років.
Тіло річкового рака, як й інших членистоногих, ззовні вкрите міцною хітиновою кутикулою. Вона просякнена карбонатом кальцію, що надає йому додаткової міцності. Поза водним середовищем раки швидко висихають і гинуть, оскільки покриви тіла не мають зовнішнього воскоподібного шару і тому не перешкоджають випаровуванню води. Тіло річкового рака складається з голови, грудей та черевця. Голова та груди нерухомо з'єднані між собою у головогруди і з боків вкриті щільним панцирем.
Голова річкового рака спрямована вперед і закінчується гострим шипом, по боках якого на рухливих стебельцях містяться очі. У нього є дві пари вусиків. Перша пара коротка, а друга - видовжена. Це відповідно органи дотику та нюху. Ротовий отвір міститься знизу голови й оточений ротовими органами: верхньою губою і трьома парами щелеп (парою верхніх та двома парами нижніх). Щелепи слугують для подрібнення їжі.
Груди несуть 8 пар кінцівок. Три передні пари - ногощелепи. Вони коротші за інші та беруть участь у живленні. Решта п'ять пар грудних кінцівок подовжені, це ходильні ноги. Перші три пари цих ніг закінчуються клешнями. Найкраще розвинені передні клешні, які є органами захисту і нападу.
Черевце річкового рака сегментоване і закінчується анальною лопаттю. Кожен сегмент вкритий спинним та черевним щитками й несе пару двогіллястих кінцівок. У самців черевце вужче від головогрудей, а дві передні пари черевних ніжок беруть участь у розмноженні. У самок черевце ширше, ніж головогруди, а до черевних ніжок прикріплюються запліднені яйцеклітини (ікринки).
Живиться річковий рак водяними рослинами та тваринами, а також їхніми рештками, їжу захоплює клешнями. Подрібнена щелепами їжа потрапляє через глотку та стравохід до шлунка, що складається з двох відділів. У передньому («жуйному») відділі за допомогою зубчастих пластинок їжа додатково подрібнюється. У задньому («цідильному») відділі шлунка є своєрідна сітка, утворена тоненькими виростами його стінок. Тут їжа профільтровується, і лише дрібні її частки надходять до середньої кишки, де переважно їжа перетравлюється і всмоктується. У середню кишку відкривається велика травна залоза («печінка»), що виробляє травний сік.
Видільна система річкового рака - це пара залоз у вигляді пухирців із вивідними канальцями. Вони відкриваються назовні поблизу основи довгих вусиків. Через забарвлення їх назвали зеленими залозами. Річковий рак дихає розчиненим у воді киснем за допомогою зябер. Вони прикриті ззовні бічними частинами панцира.
Кровоносна система. Серце рака розташоване в спинній частині головогрудей. Воно має вигляд мішечка з отворами, через які до нього надходить гемолімфа із порожнини тіла. Від серця гемолімфа рухається судинами до різних органів тіла, зокрема потрапляє до зябер, де відбувається газообмін.
Гемолімфа річкового рака безбарвна. В інших ракоподібних вона може бути червонуватою, оскільки в ній розчинений червоний дихальний пігмент - гемоглобін, що містить залізо, або навіть блакитною (наприклад, у деяких крабів), через те що містить Інший дихальний пігмент, до складу якого входить мідь. Дихальні пігменти приєднують кисень і в складі гемолімфи транспортують його до органів і тканин.
Нервова система річкового рака має такий само план будови, як і в інших членистоногих. Органи чуттів у річкового рака розвинені добре. Очі складні, або фасеткові. Це означає, що кожне око складається з великої кількості простих вічок (у річкового рака - понад три тисячі). Кожне вічко здатне сприймати лише частину зображення. Отже, зображення, яке сприймає складне око, утворене з окремих часток, які бачать різні вічка. Такий зір має назву мозаїчного. Органи смаку розміщені на ротових кінцівках, а в їхній основі розташований орган рівноваги.
Річкові раки - роздільностатеві тварини. Запліднення в них зовнішнє. Запліднені ікринки самка прикріплює до черевних ніжок. Розвиток прямий. Маленькі рачки деякий час перебувають на черевних ніжках матері під її захистом, а потім розселюються. Вони дуже схожі на дорослих особин, тільки менші за розмірами. Молоді рачки багато разів линяють, ростуть і досягають статевої зрілості на третьому (самці) або четвертому (самки) році життя.

Список літератури:

А.М. Охріменко, Е.В. Шухова „Хрестоматія із зоології”.
Е.Т. Горовкина, Н.И. Кузьмина „Уроки зоологии”.
Ю.Т. Вервес, П.Г.Балан, В.В. Серебряков. „Зоологія”.
О.С. Батуєв, М.А. Гуленкова, Т.В. Іванова „Зоологія для школярів та абітурієнтів”.

Категория: Рефераты | Тема: Тип членестоногі – високоорганізовані безхребетні тварини з сегментовидними кінцівками. Членистоногі | Добавил: diplomservis
Просмотров: 1139 | Загрузок: 94 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]