Дипломы, курсовые, рефераты в Киеве
Главная » Каталог бесплатных работ » Сценарии воспитательных мероприятий уроки » Рефераты

Україна під час другої світової війни
[ Скачать с сервера (17.5Kb) ] - Язык работы: украинский22.03.2011, 11:40
www.diplomservis.com
===

Сценарій уроку
"Україна під час другої світової війни"

Це перша тема, яка вивчається в 11-му класі з історії України. Проведення цього уроку передбачало відвідання Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. Урок доцільно проводити перед тематичною атестацією.
Безпосередньо уроку передувала самостійна робота учнів з підбору історичного матеріалу, а також вирішення організаційних питань з адміністрацією музею. Перед уроком детально ознайомилися з особливостями побудови експозицій музею й адаптували свій урок до них. Урок проходить у вигляді активного діалогу між учителем та учнями.
Мета: повторити, закріпити й узагальнити навчальний матеріал із даної теми, розвинути вміння та навички самостійної роботи з додатковим історичним матеріалом, аналізувати побачену та почуту інформацію. Виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за своїх предків — воїнів Великої Вітчизняної війни, повагу до історичного минулого нашої Батьківщини.
ХІД УРОКУ
Вступне слово вчителя. Учні, ми з вами знаходимось на території Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. І це не випадково. Сьгодні православний світ відзначає свято Покрова Пресвятої Богородиці, яка з давніх давен є покровителькою землі нашої, але, очевидно, не випадково так співпало, що в цей день наша країна відзначає ще одне, величне та воїстину героїчне свято — День визволення України від німецько-фашистських загарбників.
На уроках з історії України ми щойно завершили вивчати тему «Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)». Сьогодні в цьому прекрасному музеї ми підіб‘ємо підсумки вивченого матеріалу й одночасно з тим, сподіваюсь, дізнаємось багато чого нового та цікавого про цю героїчну сторінку історії нашого народу.
Для того щоб легше вам зорієнтуватись у музеї, хочу зауважити, що тематика виставково-експозиційних залів музею побудована за хронологічним принципом і складається з 15-ти залів, які відображають основні віхи історії Другої світової та Великої Вітчизняної війни.
Проходимо в перший зал музею.
Зал 1. Початок Другої світової війни
Використовуючи опорні знання учнів із всесвітньої історії за 10-й клас, пригадаємо прихід Гітлера до влади в Німеччині, про його прагнення підкорити весь світ і завоювати весь життєвий простір для німецької чистокровної раси. Звертаємо увагу на складну геополітичну ситуацію, яка склалася в Європі та у світі напередодні війни, а також про радянсько-німецький пакт про ненапад і таємні протоколи від 23 серпня 1939 року.
Для активізації опорних знань учнів учителем ставляться запитання типу:
Коли підписано радянсько-німецький пакт про ненапад?
Що ви знаєте про зміст таємних протоколів, що супроводжували цей пакт?
Як називався план нападу Німеччини на Польщу?
Коли розпочалась Друга світова війна?
Пригадуємо про радянські територіальні придбання 1939–1940 років (1939 р. — Західна Україна та Західна Білорусія. Протягом 1940 р. до СРСР приєднано Північну Буковину, Північну та Південну Бессарабію, країни Прибалтики та територію на кордоні з Фінляндією — Карельський перешийок).
Далі звертаємось до експозицій музею й робимо короткий огляд першого виставкового залу.
Зал 2. Початок Великої Вітчизняної війни
Учитель. 22 червня 1941 р. почалась Велика Вітчизняна війна. Близько четвертої години ранку фашистська авіація завдала удару по радяньських містах і важливих стратегічних пунктах (у т. ч. бомбардувань зазнали Київ та аеродром у Жулянах). Потім війська вермахту перейшли радянський кордон. Початок війни для СРСР виявився вкрай несприятливим.
Використовуючи раніше набуті знання, разом з учнями з’ясовуємо причини невдач Червоної Армії на початковому етапі війни, а саме:
- Керівництво країни не хотіло вірити в можливий швидкий початок війни й цим сковувало дії своїх підлеглих, дезорієнтувало їх.
- Довоєнні репресії знищили більшу частину вищого та середнього командного складу армії.
- Невірне стратегічне розміщення військ і резервів (зосереджені біля кордонів війська опинились у руках ворога й були знищені в перші дні війни).
- Червона армія не закінчила переозброєння новими зразками зброї та воєнної техніки.
- Демонтаж оборонних споруд на лінії старого радянського кордону.
Говоримо про введення режиму воєнного стану та проведення мобілізаційних заходів (30 червня 1941 року створено Державний Комітет оборони). Червень-серпень 1941 року — тільки з України мобілізовано 2 млн осіб, на воєнний лад перебудовано народне господарство.
Евакуйовано 3,8 млн робітників, селян і службовців, більше 550-ти підприємств, майно колгоспів, радгоспів, установ.
Знищувалось усе, що не могли вивезти в тил. Одночасно з цим у роботі з евакуації спостерігалась велика дезорганізація: було обмаль часу, і тому до рук фашистів потрапили величезні матеріальні цінності.
Робимо короткий огляд експозиції другого залу музею.
Зал 3. Оборона Києва
Розпочинаємо розповідь із початку прикордонних боїв перших днів війни (згадується танковий бій 23–29 червня 1941 р. у районі Рівне-Луцьк-Дубно-Броди та його наслідки). Обговорюються спроби Червоної Армії зупинити противника на старому державному кордоні та прорив німецькими військами оборони Південно-Західного фронту. 11 липня 1941 року фашистські війська підійшли до р. Ірпінь, що за 15 км від Києва.
Бесіда за запитаннями з метою актуалізації опорних знань:
Коли розпочалась оборона Києва?
Скільки днів вона тривала?
Які війська обороняли Київ?
Наводимо статистичні дані:
- Київ обороняли війська Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника М. П. Кирпоноса (5А, 37А, 26А), частини УР;
- 200 тис. мешканців Києва влились до військ Південно-Західного фронту;
- 900 тис. киян стали добровольцями або поповнили ряди винищувальних батальйонів;
- 160 тис. мешканців міста працювали на будівництві оборонних споруд.
Далі використовуємо повідомлення учениці про оборону Києва в районі селища Жуляни (базується на інформації Книги пам яті України: Місто-герой Київ у спогадах місцевих жителів — очевидців подій). Учні користуються картою «Героїчна оборона Києва (11 липня–15 вересня 1941 року)» — експонатом музею.
Критична обстановка під Києвом сталася 8–10 серпня. У ці дні частинам 95, 132 та 299-ї піхотних дивізій ворога вдалося вийти на околицю Жулян, Голосіївських висот, підійти до Лисої Гори. Здавалось, ще мить — і гітлерівці увірвуться до міста. Для зміцнення керівництва військами, що захищали Київ, у ході бойових дій було створено 37-му армію. Подальше просування ворога було призупинено самовідданими діями бійців і командирів 14-ї, 206, 284, 295-ї стрілецьких дивізій, 2, 3, 5, 6 та 212-ї повітряно-десантних бригад, підрозділів народного ополчення, комсомольського полку, бронепоїздів, моряків Дніпровського загону Пінської військової флотилії. Бої велись із надзвичайною жорстокістю. Лінія окопів проходила вздовж окружної дороги та частково через селище Жуляни. Будинки, господарські споруди, погреби ставали вогневими точками, складами боєприпасів, перев’язочними пунктами. Безпосередньо на цій ділянці фронту оборону столиці тримали бійці 212-ї повітряно-десантної бригади під командуванням полковника І. І. Затєвахіна.
На підтримку військ Київського укріпрайону 8 серпня 26-та армія завдала контрудару в напрямку Богуслава. На світанку 11 серпня, розвиваючи успіх попередніх днів, наші бійці завдали ворогові сильного удару за всіма напрямками наступаючих військ. Були відбиті Теремки, Мишоловка, Чабани, Пирогів і Жуляни. У ході боїв було розгромлено 44, 71, 299-у німецькі дивізії. Багато бійців і командирів Червоної Армії були нагороджені орденами та медалями, а військові частини — червоними прапорами трудящих міста.
Пропонується перегляд документального фільму «Оборона Києва» (3–4 хв).
Далі робимо короткий огляд експозиції 3-го залу музею.
Відповідаємо на запитання учнів.
Зал 4. Оборона Одеси. Бойові дії в Лівобережній Україні та в Донбасі. Битва за Москву, Ленінград і в Заполяр‘ї
Акцентуємо увагу учнів на ключових подіях і датах, що висвітлюються в цьому розділі. Використовуємо опорні знання учнів і зупиняємось на таких аспектах:
- 5 серпня–16 жовтня 1941 року. Героїчна оборона Одеси (тривала 73 дні), її обороняли Окрема Приморська Армія (командуючий генерал Петров), Чорноморський флот (командуючий адмірал Октябрьський);
Оточення радянських військ у районі Умані (6А, 12А);
- 18 серпня — фашисти вирвались до Дніпра. Оточення військ Південно-Західного фронту східніше Києва (Лохвиця) (5А, 21А, 26А, 37А). Загинули командуючий генерал М. Кирпонос, член Військової Ради М. Бурмистенко, начальник штабу генерал В. Тупіков, а 665 тис. воїнів потрапили в полон;
- літо-осінь 1941 р. Захоплено всю Правобережну Україну, більшу частину Лівобережної України та Крим (за винятком Севастополя);
- 29–30 вересня, 1941 рік. Бабин Яр (Київ) — розстіляно понад 100 тис. осіб;
- Московська битва (30 вересня 1941 р.–20 квітня 1942) — оборонна операція (30 вересня–20 грудня 1941 р., наступальна операція — 5 грудня 1941 рік — 20 квітня 1942 р.);
- Донбаська оборонна операція (29 вересня —4 листопада 1942 р.) — військами Південного фронту до південної ділянки фронту прикуто значні сили ворога.
- 31 грудня завершальна евакуація промислових підприємств;
- бої за Харків (кінець вересня—25 жовтня, 1941 рік).
Розповідь учня (Уривок зі «Щоденника» О. Довженка)
«...переконаний, що загибель Шостої армії, а разом із тим і зрив Харківського наступу сталися внаслідок не так фатальної закономірності через німецькі сили, як через наслідок допущених нами елементарних помилок... Думаю, що цивільний бедлам довоєнного часу дає себе знати й зараз у війні. Пригадується, царська армія билась краще. Була краща дисципліна, краща виучка та було ще щось вічне, високе, усім дороге та доступне — віра і Батьківщина. Билися за Бога й за Матінку-Росію. Зараз Бога нема. Росія класова, усе що вилучене, — сприйняте розумом, почуттям викорчуване, і душа стала дірява в людини...»
- оборона Ленінграда (розпочалась 8 вересня 1941 р. та тривала 900 днів і ночей).
Дивимось фільм «Оборона Одеси».
Робимо короткий огляд експозицій залу.
Зал 5. Бойові дії на Кримському півострові. Оборона Севастополя та Керчі
Пригадуємо ключові події цього періоду:
- 25 грудня 1941 р.–2 січня 1942 р. — Керчинсько-Феодосіївська наступальна операція Червоної Армії (очистили від ворога Керченський півострів, але визволити Крим не вдалось);
- 30 жовтня 1941 р.—4 липня 1942 р. — оборона Севастополя, що тривала 259 днів;
- 12 травня–29 травня 1942 р. — бої за Харків, у результаті яких 240 тис. радянських солдат та офіцерів потрапили в полон;

Учитель наводить цитату зі «Щоденника» О. Довженка.
«Уся фальш, уся тупість, усе безпардонне та безтямне ледарство, увесь наш псевдодемократизм, перемішаний із рабством — усе вилізає боком і несе нас, як перекоти-поле, степами, пустелями. І над усім цим — «Ми переможемо!»
- 15 травня 1942 р. — Червона Армія залишила Керч.
Робимо огляд експозиції зала.
Зал 6. Фашистський окупаційний режим
Учитель. Давайте разом пригадаємо, що 22 серпня 1942 р. радянські війська залишили м. Свердловськ Луганської області — останній населений пункт України.
Діалогічна бесіда за запитаннями
На які адміністративні одиниці було розчленовано фашистами територію України? (Рейхскомісаріат «Україна», дистрикт «Галичина», губернаторство «Транснісрія», прифронтована зона.)
На які сили опиралися загарбники, установлюючи свій «новий» порядок на окупованих землях? (Державна таємна поліція (гестапо), озброєні загони націонал-соціалістичної партії Німеччини (СС), служба безпеки (СД), поліцаї, армія.)
У що передбачалось переробити Україну згідно з німецьким планом «Ост»? (Колонія, аграрно-сировинний придаток рейху, «життєвий простір» для «вищої раси», місцеве населення — частково знищити, частину — стерилізувати та перетворити на рабів.)
Учні на підставі повідомлення про злочини фашистів на території України в період окупації роблять висновки:
- усі 103 тижні окупації Києва (щовівторка та щоп’ятниці) фашисти розстрілювали людей у Бабином Яру;
- 850 тис. євреїв знищено в Україні в перші тижні окупації;
- 215 сіл спалено на території України;
- 3,9 млн цивільного населення вислано до 150-ти концтаборів (Львів, Київ, Кам’янець-Подільський, Умань, Володимир-Волинський та ін. Найбільший з них «Грос-Лазарет» у м. Славута Хмельницької обл.).
Коментуємо експозицію музею (звертаємо увагу на рукавички з людської шкіри та мило з людських кісток).
Зал 7. Утрати України від фашистського терору та грабунку
Використовуємо статистичні дані. За роки окупації України:
- вивезено на роботу до Німеччини 2,3 млн населення;
- робочий день при мінімумі зарплати тривав 12–14 годин;
- до Німеччини вивозили устаткування, сировину, метали, продовольство, предмети мистецтва, музейні експонати й навіть родючий український чорнозем;
- колгоспи оголосили «державними маєтками», землю — державною власністю ІІІ рейху;
- кожний четвертий боєць Червоної Армії — українець;
- 8 млн осіб (п‘ята частина населення України) загинули (2,5 млн у боях, 5,5 млн військовополонені та цивільні особи вивезені до Німеччини);
- утрати України по відношенню до загальних утрат СРСР — 40–44 %;
- демографічні втрати в цілому складають 14,5 млн;
- обезлюдніли міста Київ (з 900 тис. залишилися 186 тис. осіб), Одеса й Харків — залишилось по 200 тис. осіб;
- 10 млн населення України — залишились без житла;
- загалом знищено на території України (німецькою Армією під час окупації, а Червоною армією під час відходу Україною) — 16150 підприємств, 27910 колгоспів, 872 радгоспи, 1300 МТС;
- вивезено до Німеччини— 9200 тис. т зерна, 622 тис. т м’яса, 950 тис. т олії, 208 тис. т вершкового масла, 2500 тис. т фуражу, 3500 тис. т картоплі.
Перегляд відеофільмів «Київ в окупації», «Окупаційний режим і терор».
Робимо огляд залу.

Зал 8. Антифашистський рух опору українського народу
Учитель разом з учнями з’ясовує, скільки течій руху опору було в Україні й які саме? (Радянські партизани та підпільники; партизани та підпільники (ОУН-УПА.)
Акцентується увага на тому, що радянське керівництво не було готове до ведення партизанської війни. Поспіхом (червень–вересень, 1941 рік) створено: 23 підпільні обкоми, 685 міських і районних підпільних комітетів, 4316 підпільних організацій і груп КП(б)У, 3500 груп для партизанської та диверсійної роботи в Україні (на червень 1942 року з них вижило лише 22 групи).
Разом пригадуємо, які найбільші партизанські загони діяли на території України? (С. Ковпака, С. Руднєва, О. Федорова, М. Наумова, О. Сабурова, Вершигори, Ладухи та ін.).
30 травня 1942 р. при ставці ДКО створено Центральний штаб партизанського руху (ЦШПР), який очолив П. Пономаренко, а в червні 1942 р. створено ЦШПР, який очолив Т. Строкач.
Після перемоги під Москвою партизанський рух набув масового характеру. Згадуємо про піонерів-героїв — партизан В. Котика, Л. Голікова та інших і підпільні організації. У листопаді 1941–лютому 1942 р. у м. Дружківка створено комсомольську організацію «Ленінська іскра», протягом листопада 1941–травня 1942 р. у м. Полтава діяла «Нескорена полтавчанка», із 30 вересня 1942 р. по січень 1943 р. у м. Краснодон діяла найбільш відома підпільна організація «Молода гвардія» (О. Кошовий, У. Громова, С. Тюлєнін), до лютого 1943 року в с. Кримка Одеської обл. діяла «Партизанська іскра», яку очолив учитель В. Моргуненко, та ін.
Чисельність партизанський загонів у 1943 р. становила 29,5 тис. осіб, а в січні 1944 р. — 68,5 тис.
Найбільш впливовими та поширеними були операції партизанських з’єднань 12 червня 1943 р., коли розпочались «Карпатський рейд» з’єднання С. А. Ковпака та «Рейкова війна», що привела до ослаблення фашистських військ перед Курською битвою. Згадуємо про особливий розвідувально-диверсійний загін Д. Медведєва, де діяв розвідник М. Кузнєцов (м. Рівне).
Оглядаємо експозицію залу.
Зал 9. Народне господарство, наука та культура України — фронту
Пригадуємо, що тисячі українських інженерів, робітників, учених воювали на фронті, з України в тил евакуйовано 70 ВНЗ до Саратова, на Урал, у Сибір і Середню Азію, 400 академіків, професорів, докторів наук працювали в евакуації.
Інститут електрозварювання Є. Патона розробив автоматичне дугове зварювання корпусів танків Т-34 під флюсом (демонструємо зварювальний апарат). Інститут клінічної фізіології (О. Богомолець, В. Філатов, Р. Кавецький) та інші не переривали дослідження в галузі воєнно-польової хірургії, лікування інфекційних і травматичних захворювань, на медико-санітарному обслуговуванні в Червоній Армії перебувало 16 тис. лікарів з України. О. Довженко створює кіноповість «Україна в огні», О. Корнійчук написав «Партизани в степах України» та «Я есть народ...»), створювались фільми на Одеській і Київській кіностудіях («Олександр Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України», «Україна в огні»).
Робимо огляд експозиції залу.
Зал 10. Сталінградська битва, битва за Кавказ, Курська битва. Початок масового вигнання фашистів з України
Пригадуємо матеріал із всесвітньої історії за 11-й клас, використовуючи міжпредметні зв’язки.
Сталінградська битва (17 липня 1942 р.–2 лютого 1943 р.):
1) Оборонна (17 липня–18 листопада 1942 р.).
2) Наступальна (19 листопада 1942 р.– 2 лютого 1943 р.).
Війська: Сталінградського, Південно-Західного, Донського, Воронезького фронтів, Волзька військова флотилія. Здійснено корінний перелом у ході Другої світової війни.
Битва за Кавказ (25 липня 1942 р.— 9 жовтня 1943 р.):
1) Оборонна (25 липня—31 грудня 1942 року).
2) Наступальна (1 січня—9 жовтня 1943 року).
Курська битва. Операція «Цитадель» (5 липня–23 серпня 1943 року):
1) Оборонна (5–23 липня 1943 року).
2) Наступальна (23 липня—23 серпня 1943 року).
Закріплено корінний перелом у ході війни; вихід радянських військ до Дніпра.
Кінець грудня 1942 р.— початок визволення України (с. Півнівка Міловського району Ворошиловградської області).
11 серпня 1943 року. — німці розпочали будівництво укріплень «Східного валу» на річках Дніпро та Молочна.
З’ясовуємо:
- Які найбільші наступальні операції провела Червона Армія з визволення Лівобережної України?
1. Харківська операція (грудень 1942— березень 1943 р.). Літня кампанія (1943 р.).
2. Білгородсько-Харківська (23 серпня визволено Харків).
3. Донбаська (13 серпня–22 вересня 1943 р.).
4. Чернігівсько-Прип’ятська (26 серпня-30 вересня 1943 р.).
5. Запорізька (10–14 жовтня 1943 р.).
6. Мелітопольська (26 вересня—5 листопада 1943 р.).
Оглядаємо експозицію та коментуємо її.
Зал 11. Битва за Дніпро. Визволення Києва
Пригадуємо:
- Серпень-грудень 1943 р. Битва за Дніпро (звільнено Лівобережну Україну, Донбас, захоплено плацдарми на правому березі Дніпра).
- 20 жовтня 1943 р. Перейменовано фронти: Воронезький — у 1-й Український, Степовий — у 2-й Український, Південно-Західний — у 3-й Український і Південний — у 4-й Український.
- 3–13 листопада 1943 р. Київська наступальна операція (6 листопада визволено Київ).
Запитуємо:
- Які війська визволяли Київ? (1-й Український фронт (ком. генерал-полковник М. Ватутін), зокрема: 38А під ком. ген. Москаленка за підтримки 40А, 27А, 60А).
- Які плацдарми було захоплено радянськими військами на правому березі Дніпра для оволодіння містом? (Букринський, Лютіжський).
- Коли та до річниці якого свята визволяли столицю України? (6 листопада; до річниці Великої Жовтневої Соціалістичної революції).
Дивимось фільми «Визволення Лівобережної України», «Визволення Києва».
Робимо огляд експозиції залу музею.
Зал 12. Завершення визволення України від фашистських загарбників
Пригадуємо разом з учнями найголовніші наступальні операції Червоної Армії з визволення Правобережної та Західної України й даємо їм коротку характеристику:
- Житомирсько-Бердичівська (24 грудня 1943 р.–15 січня 1944 р.);
- Корсунь-Шевченківська (24 січня– 17 лютого 1944 р.);
- Рівненсько-Луцька (27 січня–11 лютого 1944 р.);
- Нікопольсько-Криворізька (30 січня— 29 лютого 1944 р.);
- Проскурівсько-Чернівецька (4 березня–17 квітня 1944 р.);
- Умансько-Ботошанська (5 березня— 17 квітня 1944 р.);
- Березнегувато-Снігурівська (6–18 березня 1944 р.).
Наводимо факти:
- 26–28 березня 1944 року — подвиг моряків-десантників під командуванням ст. лейтенанта М. Ольшанського в Миколаєві (55 Героїв Радянського Союзу в одному бою).
- Одеська операція (26 березня– 14 квітня 1944 р.);
- Кримська (8 квітня–12 травня 1944 р.).
Наводимо факти:
9 травня визволено Севастополь.
Повідомлення учня (зі спогадів маршала О. Василевського «Дело всей жизни»).
«...Немецко-фашистское командование понимало, что с потерей Украины рухнет Восточный фронт на юге нашей страны. Однако, преувеличивая потери и усталость Красной Армии и надеясь на сильную распутицу, оно полагало, что до лета крупные операции с нашей стороны в Южном Крыму до фронта исключены и что это позволит собрать необходимые силы, восстановить оборону по Днепру и связь со своими войсками, запертыми в Крыму…
В Южном Крыму советско-германского фронта гитлеровцы имели в начале 1944 года одну из наиболее крупных стратегических группировок. По строжайшему указанию Гитлера они любой ценой должны были удержать за собой богатейшие хлебные районы Правобережной и Западных областей Украины, Никополь с его предприятиями по добыче и переработке марганца, Криворожский бассейн, богатый железной рудой, и Крым… Гитлеровское командование еще надеялось и на восстановление своей обороны по Днепру…»
Робимо огляд експозиції.
Зал 13. Остаточне вигнання фашистів з території СРСР. Визволення країн Центральної та Південно-Східної Європи. Антигітлерівська коаліція. Завершення Великої Вітчизняної та Другої світової війни
Пригадуємо останні наступальні операції Червоної Армії на території України (липень-жовтень 1944 року) — Львівсько-Судомирська, Карпатсько-Ужгородська (с. Лавочне Дробинської області — останній населений пункт на території України, визволений від фашистів 8 жовтня 1944 р.)
14 жовтня 1944 р. — урочисте засідання в Києві на честь визволення України (уважається офіційним Днем визволення України).
Визволення Закарпаття — 28 жовтня 1944 р. (4-й Укр. фронт).
Запитання до учнів
Назвіть найбільші наступальні операції Червоної Армії З визволеннЯ Європи. (29 жовтня 1944–13 лютого 1945 рр. — визволення Угорщини військами 2-го та 3-го Українських фронтів. Кінець жовтня 1944 р. — повністю звільнено територію СРСР. 13 січня–25 квітня 1945 р. — Східно-Пруська операція. Звільнено Східну Прусію й Північну Польщу. 17 січня 1945 р. — звільнено Варшаву. 13 лютого 1945 р. — взято Будапешт. 16 березня–15 квітня 1945 р. — Віденська стратегічна наступальна операція. 4 квітня–8 травня 1945 р. — Берлінська наступальна операція. 25 квітня 1945 року — зустріч радянських та американських військ на р. Ельба. 6–11 травня 1945 р. — Празька наступальна операція, у ході якої Прагу звільнено 9 травня. 8 травня 1945 року — Акт про беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини; 9 травня 1945 року — День Перемоги; 24 червня 1945 року — Парад Перемоги в Москві на Червоній площі.)
Дивимось фільм «Парад Перемоги» та пригадуємо — 9 серпня 1945 р. СРСР оголосив війну Японії, 9 серпня–2 вересня 1945 р. — Маньчжурська наступальна операція, 2 вересня 1945 року — закінчення Другої світової війни.
Робимо огляд експозиції залу.
Зал 14. Зал пам‘яті
Оглядаємо експозицію залу. Хвилиною мовчання вшановуємо пам’ять полеглих за нашу Батьківщину. Відвідуємо Зал Героїв Радянського Союзу на третьому поверсі музею.
Підбиваємо підсумки уроку
Учні разом з учителем роблять висновки про те, що значення сьогоднішнього уроку не лише в розширенні та збагаченні знань із даної теми, а й у тому, що він залишив слід у наших серцях, ми вшанували пам’ять героїв, які захищали нашу землю в роки грізного лихоліття.

Категория: Рефераты | Тема: Україна під час другої світової війни | Добавил: Vika
Просмотров: 566 | Загрузок: 62 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]